Йэдиа. 47

- ОИ! ЦЕЙ ПУТЬ ЩЕ ДОВГЫЙ?

- VВИН ВЖЭЄ ЗАКИНЧЫВСЯ.

- ОЙ БОЖ’Е! ТЫ Ж ЗНАЕШ ЩО Я ТВОИМ СЛОВАМ НЭЄ ДУЖЭЄ Й ВИРЮ.
НУ ПИДТВЭЄРДЫ ЦЕ ЩЕ ЧЫМСЬ ИНЫМ.

- НАВИЩО?

- ЩОБ ХОТЬ СПОКОЙНО ЖДАТЫ. АТО..

- ОИ! ДНИ, А НЭЄ РОКЫ ТОБИ ОСТАЛОСЬ ЖДАТЫ.

- ОЙ! А ТАК НЭЄ БУДЕ ЩО ТВОИ ДНИ ОКАЖУТЬСЯ ДОВШМЫ
ЧЫМ НАШИ РОКЫ?

- НЭЄ БУДЕ.

- А ЕСЬЛИ БУДЕ?

- НЭЄ БУДЕ!

- ОЙ! ИКА ГАРАНТИЯ ЩО ТЫ ОПЯТЬ НЭЄ БРЕШЕШ?!

- НАЩО ТОБИ ГАРАНТИЯ?

- ЩОБ ЗНОВУ ЗРЯ НЭЄ ОБНАДЁЖУВТЫСЬ.

- НЫЧНО НЭЄ БУЛО ЗРЯ.

- ЧО Ж Я ТКА ЗЛА НА ВАСС?

- ТАК НАДА.

- Й НАДОВГО?

- НЭЄ ДУМАЮ.

- НУ И.. ПРО ЩО ЩЕ ГОВОРЫТЫ?

- НЭЄ ЗНАЮ. ПЫТАЙ ЩОСЬ.

- ОЙ! МНИ ИНТЭЄРЭЄСНО.. ЗНАЕШ ЩО..

- ТАК Я ВЖЭЄ ВСЁ СКАЗАВ.

- ….

- ….

- ТАК ШО? – ЗАКИНЧУВТЫ И ЦЮ СТОРИНКУ АЗАРАЗАЗНО (неопределенно)?

- ХБА В ТЕБЕ ВЫБИР Е?

- ДДА.. НО ЧО ТАКА НУДЬГА?

- БО ТЫ УЖЭЄ ЗИБРАЛАСЬ.

- А НА ВОКЗАЛ ЩЕ НЭЄ ПОПАЛА.
ОХХ! ПРАМ НЕНАВЫДЖУ ТКЭЄ СОСТОЯНЬЕ В ЦИМ ПРОМЕЖУТКУ.

См. Йэдиа. 48.