горiла сосна й палала.......................однизу й догори...........................
Громовицею з кореня йшла
Крізь сосну , що із долу до д’гОрі
Душе-дІвице так одійшла,
увійшла у волошковеє поле
Занебессь...
Зойком-розпачем - лунь
Тьохкосердно узвалася днина
Витязь з марева облик протер -
Чи з меча, сином, встане дружина?
Певно стане, лиш століт мине,
Й в позасвітті зтрухлявлять доктрини
Серце лагідне біль збереже
І осяє любов України.
ПС (я уникав і мучився пафосністтю останнього слова, але не зміг оминути своєї крови і Імени)
Передчуття новоi колiiвщини
© Copyright: Иван Славко, 2008
Свидетельство о публикации №108062200334
Свидетельство о публикации №108062200334
Рецензии
Не дай Боже Коліївщини. Ти ж мене заріжеш. Або хтось із твоїх побратимів. Мене і моїх нащадків.
Свою Україну треба любити, та не вбивати моєї. І України іще багатьох мільйонів.
Я, Славко, не згодна, я не підтримую. Серце за країну болить, але не прагне крові невинних.... А Коліївщина без неї не обійдеться.
Ирина Гончарова1 16.09.2012 13:45 • Заявить о нарушении
Свою Україну треба любити, та не вбивати моєї. І України іще багатьох мільйонів.
Я, Славко, не згодна, я не підтримую. Серце за країну болить, але не прагне крові невинних.... А Коліївщина без неї не обійдеться.
Ирина Гончарова1 16.09.2012 13:45 • Заявить о нарушении
це відчуття, а не позиція. вірш десь ще позаминулого року
Иван Славко 16.09.2012 17:50 Заявить о нарушении
Иван Славко 16.09.2012 17:50 Заявить о нарушении