Коханi руки
Велику, міцну, мужичу.
Дай мені свою руку —
По-справжньому чоловічу.
Ці руки знають роботу
Усяку, нехай найважчу,
А наші земні турботи
Для них нічого не важать.
І пахнуть одеколоном
Найвишуканішим дзвінко.
О, як у твоїх долонях
Хороше бути жінкою!
Можна бути примхливою,
Пташкою, лялею, мишкою,
Бо знаю — зорю тремтливу
Ти з неба знімеш з усмішкою.
Ці руки вміють кохати,
Ці руки вміють робити.
Такі були в мого тата.
Такі були в мого діда.
Дай мені твою руку —
Дужу, неупокорену.
Лінії, наче плугом,
Долею й часом зорані.
Знали гірку науку,
Доля їх важко вчила.
Дай мені свої руки.
Хай вони відпочинуть.
Свидетельство о публикации №108062100819
З посмішкою!
Геннадій
Панченко 18.10.2009 15:39 Заявить о нарушении
Леся Романчук 18.10.2009 17:25 Заявить о нарушении
Руки коханого, очі сіянного - все це твоє!
Все до краплиночки, зорі-нетліночки...
Птахом живе!
:))
Це Вам мій подарунок на згадку (ну і як приклад, безумовно...)
Добраніч!
З посмішкою,
Геннадій
Панченко 19.10.2009 01:14 Заявить о нарушении