Дві дороги — одна додому,
Інша — світом блукать невпинно.
А от доля матері в тому,
Щоб з дороги чекати сина.
Мовчки міряти сиву втому,
Мовчки думи в собі долати,
Певно, доля матері в тому,
Щоб з дороги синів чекати.
А вони їй по телефону,
А листами не так, щоб часто.
Певно, доля матері в тому,
Певно, в тім материнське щастя.
І готова життя покласти,
А життя — то хіба ж це довго?
То велике, повірте, щастя,
Дочекатись сина з дороги.
Мамине щастя
© Copyright: Леся Романчук, 2008
Свидетельство о публикации №108061801899
Свидетельство о публикации №108061801899
Рецензии