Твое кохання...
Наче той барвінок з поля
Який в душі моїй все разом уквітчав.
Я знаю, це мені всміхнулась доля,
Життя нове з тобою я почав…
Нове, незвичне, повне хвилювання,
За жінку ту, яка й сама не знає,
Що цЕ кохання, тільки цЕ кохання,
Серця, твоє й моє, обидва крає…
Твоє кохання вічно буде жити
І не розтане мов весною лід…
Чи зможу вічно я тебе любити,
Чи не зостанеться з любові тільки слід?
Ні, краще вже я мертвий буду,
Ніж болю в серці я тобі завдам…
І ці щасливі дні повік я не забуду,
Їм загубитись в пам’яті не дам…
Свидетельство о публикации №108061702756
ЇЇ ми крутимо в руках і так, і сяк
Один одному ми даємо обіцянки
А потім, по російськи, попадаємо в "просак"
І краються серця, і очі плачуть
Здається - мертвим краще бути
А ті поганці бачить нас не хочуть
А нам, закоханим, їх як забути?
Валентина Косенко 06.05.2010 19:47 Заявить о нарушении