Не зходяться к1нц1...

Не зходяться кінці...
Вже переоблік йде,
У самому кінці
Шлях у тупик веде...

Лишивсь останній шанс,
Надія в небесах...
Який сумний баланс,
Бо у повітрі страх...

Прибуток після злив,
Рентабельність не та...
Збитковий дитектив,
Мов відповідь скупа...

Не поважа сусід,
Задолблює шантаж...
Глухих відносин лід
Бере на абордаж...

Де той минулий блиск?
Та спогади віків,
Зникає чинно тиск.
Щоб розум не підвів...

Зіркова думка в нас,
Щоб жити, як брати,
Та щоби вивів час,
До доброі мети.

Автор Геннадій Сівак.
27 грудня 2005 року.


Рецензии
Ми самі собі ускладнюємо життя.Хто нам заважає жити, як брати? Якщо людина сама ставиться до сусідв та співпрацівників з повагою та любовью, то і вони до неі почнуть так ставитися.Все залежить від самоі людини, від іі ЕГО.
З повагою Оля

Ольга Бабицкая   05.08.2008 15:15     Заявить о нарушении
Шановна Ольга!
Ви також праві, щи самі ускладнюєм собі життя, але часто під тиском умов, обстівин, висновків, образ, змін міст перебування...
Це список можна продовжити...
Дійсно, багато залежить від людей, а ставитись треба до усіх з повагою, та любов'ю, це закон, хоч не усі виконують ці заповіти.
Тема філософська.
Дякую Вам за відгук, бажаю щастя, миру, великої творчості.
Радий знайомству.
Приходьте іще на мої сторінки, а я буду теж читати ваші вірші з великим задоволенням.
З повагою Геннадій.

Геннадий Сивак   05.08.2008 15:38   Заявить о нарушении
Обов"язково прийду, але зараз немає часу.Ви теж заходьте.
З повагою Ольга

Ольга Бабицкая   05.08.2008 16:03   Заявить о нарушении