В тьмi попелицi
бессонною сожжегши личность ночью,
отхлынула от сердца…
Ощутив…
Мгновенья облегченья и покоя,
как захотел я превратиться в идиота,
на тростниковой дудочке играть
да шлёпать босиком по бездорожью,
да морду подставлять дождю и ветру,
да так и сдохнуть под сиреневым кустом…
Мгновения, как вечность…
Ощутив…
…И русского простора и идти,
на огонёк единственный,
что светит
за тысячи шагов…
Идти и знать,
что
там
моя
судьба…
Не спит и ждёт.
Волнуется…
Тоскует!
Но время зайн –
библейского тумана,
кикиморы
сомкнулись темью
в темени,
а
памяти клочки
ввернули всё
в сегодняшние будни…
И снова стала жизнь
безвдохновенной…
...........................................
В тьмі попелиці,
монстриця – душа,
безсонною спаливши особистість,
від серця відсахнулася
...Відчувши.
Миті полегшення і спокою.
...Як захотілося мені,
перетворитися на ідіота.
...На
очеретяній на сопілочці зіграти,
та босоніж топотати шлях по бездоріжжю,
та пику підставляти, підставляти
дощу і вітру.
А потім...
Здохнути під мальвовим кущем.
Миті, як вічність.
Відчувши.
Та простору покинутої Слобожанщини,
і йти
на вогник на єдиний,
той,що світить
за безліч кроків.
Йти і знати -
там
моя
кохана.
Не спить.
чекає,
і ,
хвилюючись,сумує!
Але,
час зайн –
біблейського туману
і потвори
зімкнулися
у темряві з марою,
а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.
І стало знов
життя,
як видих без натхнення.
Свидетельство о публикации №108061502734
але дуже цікавий та глибокий як за формою так і за змістом.
"а
клапті пам’яті
встромили
нинішнє
у будні.
І стало знов
життя,
як видих без натхнення." - браво!
Юрий Лазирко 25.06.2008 00:35 Заявить о нарушении
Спасибо.
Ицхак Скородинский 28.06.2008 21:13 Заявить о нарушении