Одинока моя одинокосте,
Хоч на кулі земній
І в квартирі своїй - не одна,
Так втомилась від однобокості
і числа – однина…
Я водила тебе у театри барокові,
У музеї, читала вірші.
Та не стала я менш одинокою
У глибинах душі…
Я штовхала тебе до самотності.
Пригальмуй, егоїстко м’яка….
Це душевний закон одноблочності,
Теорема така.
Скоріш до вікна, бо дощ,
В свої двадцять з хвостиком, ніби у п’ять
З ногами на підвіконня
Щоб куштувать
Присмак лікарняних палат,
Терпкий біль за домом у гостях -
Смуток- мій Понтій Пілат
Пригадав мене
гостро.
Одноосьов1сть
© Copyright: Юлия Сойка, 2008
Свидетельство о публикации №108060902905
Свидетельство о публикации №108060902905
Рецензии