Іду вигулювати дощ під вечір,
а він - тепло ковтає просто з рук,
пускає з вітром вікнам водотечу
та ловить у калюжах кроків звук.
Гримить, паде - коліна неба збиті,
та повні світла - очі ліхтарів.
Чолом-в-чоло мене стрічають миті
і, наче ринвами, стікають з брів.
Волосся вигнулось, мов рибні хащі,
ні ниточки сухої, ані слів...
А тіло - плащ, воно - у ночі пащі.
Та холодно душі - десь плаче Львів,
бо тінь повзе, йому сльози не втерши.
У гривах кам`яних та у хрестах
він став для мене неповторним, першим.
Та доля - птах, а Батьківщина - дах.
6 Червня 2008
Вигулюючи дощ
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108060800764
Свидетельство о публикации №108060800764
Рецензии
Співає Ліля Кобільник:
"У Львові дощ, а в Лондоні - туман"
А що там в Новім Йорку? Мабуть, спека!
А вірші - дощовик. Твої слова
на віддалі сльози, хоч ти й далеко.
Доля - птах, а Батьківщина - дах.
Чи я казала тобі сьогодні, що ти - геній, ЛаЗірко?
Леся Романчук 03.07.2008 10:30 • Заявить о нарушении
"У Львові дощ, а в Лондоні - туман"
А що там в Новім Йорку? Мабуть, спека!
А вірші - дощовик. Твої слова
на віддалі сльози, хоч ти й далеко.
Доля - птах, а Батьківщина - дах.
Чи я казала тобі сьогодні, що ти - геній, ЛаЗірко?
Леся Романчук 03.07.2008 10:30 • Заявить о нарушении
Спека і волога, як у лазні.
Сидимо - холодимось по хатах...
Дякую Ле`,
З дощовиком під ноги
Л.Ю
Юрий Лазирко 04.07.2008 08:40 Заявить о нарушении
Сидимо - холодимось по хатах...
Дякую Ле`,
З дощовиком під ноги
Л.Ю
Юрий Лазирко 04.07.2008 08:40 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.