Що без тебе я, рідна Земле!
Я билинкою серед асфальту
Метушусь між бетонними скелями.
Що без тебе я, Земле, вартий?!
Я листочок, відірваний вітром
Від прадавньої сивої липи –
Понесло мене суєтним світом,
І нема більше сил зупинитись.
Де знайду той омріяний спокій?!
Як тепер збережу свою Душу?
Все проблеми, клопоти, дороги, -
Вічно я щось повинен і мушу...
Та, пройшовши зчарованим Колом,
Повернусь, моя Земле, до тебе,
Повернусь я туди, де мій Корінь:
По під липами, під синім небом.
Кінець серпня 1995 р.
Київ
Я билинкою серед асфальту
© Copyright: Олег Ясинский, 2008
Свидетельство о публикации №108060801787
Свидетельство о публикации №108060801787
Рецензии