Вибач, що знову не пишеться!
Рідне слово не глибоко дихає.
Що ж це без тебе лишиться?
Що мені буде втіхою?!
Як я тебе шукатиму,
Йдучі крізь чужі світи?
По за кордонами й штатами
Тяжко себе знайти!
Згадку про тебе ловитиму,
В душі кішені ховатиму,
Зроблю гніздечками звитими,
Зроблю дітьми крилатими.
І по шляхах Ікарових,
Пущу між стихій тих лютих.
Щоб не було покарано!
Щоб не було забуто!
Врятую
© Copyright: Ольга Семенцова, 2008
Свидетельство о публикации №108060501377
Свидетельство о публикации №108060501377
Рецензии
