візьми мене в гори - я ніколи ще там не бувала...
вони манять мене до нестями. я б впала
у високу зелену траву, обіймаючи небо руками...
візьми мене в гори - до тієї гірської вершини...
як далеко! немов би до мрії! я йтиму,
мабуть, ціле життя, поки серце, мов ранок, жевріє...
візьми мене в гори - на широкі карпатські простори...
хочу дихати вітром крилатим. знаю, хвора,
та маю ще крила! хто мені заборонить літати?
візьми мене... хай нап’юся з гірського струмка...
хай пройдуся росою над ранок, доторкнуся зорі
і відчую, що поки жива. і зустріну з тобою світанок...
візьми мене в гори!
в1зьми мене в гори!
© Copyright: Мирослава Данканич, 2008
Свидетельство о публикации №108060401365
Свидетельство о публикации №108060401365
Рецензии