Я себе роздарую (в цілунках) любові
і тебе намалюю вологою з них,
віддаватимусь примхам, летітиму в слові
на розгублену тишу, де подих притих,
де вуста - мед у сотах, метелики - ласки,
що до перс занесуть лоскотливий пилок.
А дорога гріховна впадатиме в казку,
де майдан корабля, що веде до зірок.
Десь у космосі мчить звідусіль невагомість
і жадають пізнання далекі світи.
А думки - наче вітром набиті хороми,
у яких (окрім неба) вселилася ти.
29 Травня 2008
Пiзнання невагомостi
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108052900756
Свидетельство о публикации №108052900756
Рецензии
Гарно, навіть зворушливо. Мабуть дівчата захочуть пізнати таку "невагомість" :) (перепрошую).
Шануймося!
Николай Цупренко 31.05.2008 14:24 • Заявить о нарушении
Шануймося!
Николай Цупренко 31.05.2008 14:24 • Заявить о нарушении
Невагомість може бути і в діях і в рухах, як питоме
в матерії і в запутанні. :)
Дякую,
Шануймося навзаєм!
Юрий Лазирко 31.05.2008 20:06 Заявить о нарушении
в матерії і в запутанні. :)
Дякую,
Шануймося навзаєм!
Юрий Лазирко 31.05.2008 20:06 Заявить о нарушении