чи знаю тебе, коханий?
напевне, я вірю в це:
осінній ти любиш ранок,
щоб вітер дмухнув в лице.
ти любиш гарячі грінки
й холодний із льодом чай,
пожовклі старі сторінки,
історію, Схід, Китай...
і небо - чисте, блакитне,
сріблясті й швидкі літаки -
без них ти не можеш жити,
а я... я усе навпаки...
я квіти люблю, і кішку,
холодні тоненькі млинці,
і каву гарячу в ліжку,
і грудочку грунту в руці...
відмінності нанизавши,
щодня ми єднаємось знов,
бо спільні для нас назавжди
надія, віра й любов.
Едн1сть
© Copyright: Мирослава Данканич, 2008
Свидетельство о публикации №108052901162
Свидетельство о публикации №108052901162
Рецензии