Исповедь учителя

       СПОВІДЬ ВЧИТЕЛЯ.

До ніжних струн дитячої душі
я доторкаюсь, наче до ікони
 і лине пісня, пишуться вірші,
звучать луною сотні камертонів.
Бо вірю я, що від мелодій тих,
від чистоти і щирості звучання
залежить рух стосунків непростих
в дорослому житті, труді, навчанні.
Я певен, що в майбутньому вони,
звернувшись за порадою в минуле,
почують мову звуків чарівних,
які з дитинства досі не забули.
І зазвучать серцями їх дітей
високою мораллю чисті сурми,
а вчителю залишать «Добрий день!»
І всесвіт радості,
       і лише краплю суму.

       

 – версия на русском языке:

Я  струн тончайших трепетной души
касаюсь нежно, как  святой иконы,-
и зреет стих и песня, вдруг ожив,
в сердцах ребячьих будит камертоны .
Уверен я, - от звона этих струн,
от  искренности силы в чистом звуке
зависит то, чем будет жив их ум
во взрослом мире-в творчестве, в науке.
И если там,в грядущем,кто-нибудь
вернуться пожелает за советом -
высокий звук  укажет верный путь,
став для детей и внуков их заветом.