Владимиру П.
А ты мне снова снишься, как тогда.
И вроде, нет твоего следа,
но рифма ушла куда-то туда,
туда, где ты, она где-то с тобой.
Прости! постой... Не уходи! постой...
А знаешь, как трудно быть немой?
Как камень, немой?
Как воздух, немой?
Как вода, немой?
Прости! Не оставляй все так! постой...
Но поздно.
Нет.
Не слушай мой бессвязный бред
и удались на веки лет
или до смерти дай обет
молчать.
Чтоб никто не мог узнать,
что две души згорали, как тополиный пух,
пока пыл страсти не потух,
не повелел
огонь слезами заливать.
Прости! Люблю... но не хочу все возвращать.
Прости!
© Copyright: Мельник Анастасия, 2008
Свидетельство о публикации №108052302106
Свидетельство о публикации №108052302106
Рецензии
Для продовження теми що зі свого (З Вашого дозволу):
Пробач
---------
Пробач мене, що виношу в думках
Народженість безтямної омани.
Пробач за жаль, що не моя рука
Тілесний Твій читатиме пергамент.
Пробач, що розбудив Твою Весну,
І розбивав Дощем Краплини Літа.
Пробач, що позшивав із латок сну
Настуки серця... і чекав на вітер.
Пробач мене за все, що не було,
За те, що так хотілося не бути...
Що не опало в пелюстках тепло,
A пальці обпаля Червона Рута.
У кетягах калини гіркота,
І жалять (замість меду) тиші бджоли.
Пробач, що не послухали уста -
Ім`ям Твоїм привороживши коло.
Дві Долі розділили океан
І покотилось Тіло за Душею...
Життя, мов табір кочових циган,
Зникає в пошуках Землі... Без неї
Я помолюсь за Твій колишній плач,
Та усмішці Твоїй наврочу років.
Коли Тобі не байдуже -"Пробач!"
Не оглядайся... як почуєш кроки.
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 14.06.2008 01:53 • Заявить о нарушении
Пробач
---------
Пробач мене, що виношу в думках
Народженість безтямної омани.
Пробач за жаль, що не моя рука
Тілесний Твій читатиме пергамент.
Пробач, що розбудив Твою Весну,
І розбивав Дощем Краплини Літа.
Пробач, що позшивав із латок сну
Настуки серця... і чекав на вітер.
Пробач мене за все, що не було,
За те, що так хотілося не бути...
Що не опало в пелюстках тепло,
A пальці обпаля Червона Рута.
У кетягах калини гіркота,
І жалять (замість меду) тиші бджоли.
Пробач, що не послухали уста -
Ім`ям Твоїм привороживши коло.
Дві Долі розділили океан
І покотилось Тіло за Душею...
Життя, мов табір кочових циган,
Зникає в пошуках Землі... Без неї
Я помолюсь за Твій колишній плач,
Та усмішці Твоїй наврочу років.
Коли Тобі не байдуже -"Пробач!"
Не оглядайся... як почуєш кроки.
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 14.06.2008 01:53 • Заявить о нарушении
Як усе у Вас гарно виходить! Слова красиві, але дуже сумно..., та це навіть гарно.
З теплом,
Настя
Мельник Анастасия 14.06.2008 18:32 Заявить о нарушении
З теплом,
Настя
Мельник Анастасия 14.06.2008 18:32 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.