За дібровами
За оковами…
Зачекався я свою любу.
Пишу лист,
Щоб на мить
Розв’язати одвічную тугу
Мальовничі сади,
Сентзетивні думки,
Все овіяно мутним туманом
Я прошу лиш одне
Щоби слово брудне
Не картало сивим обманом
Пелюстками із слів
У країв, берегів
Надокучливо молю прощення
Дуже важко без тебе
Хоч і сонце і небо
Загасило чуттів віровчення
Чи настане біда?
А мене хтось-то зна
Є одне, що ще змушує жити
Б’є ще серце вона
Та любовна жага
Хоч по нині мушу тужити.
Лист
© Copyright: Йоган Горн, 2008
Свидетельство о публикации №108051900222
Свидетельство о публикации №108051900222
Рецензии