Кохання
Коли розпалював багаття,
Навiщо ми кохаемо у снах,
Не доторкнувшись вуст гарячих.
Се б було варто жити почуттям,
Не нарiкати долю,
Завше вiрити коханню.
Але ж нема казок, лиш тихий рай,
на мить осяє яснi очi.
Тривале щасття неможливе,
Знайдеш любов в своїм краю,
А я залишуся у мрiях, на самотi,
в полонi твоїх слiв,
де плине час, зникає бiль
та серце дихає на волi.
13.05.08
Свидетельство о публикации №108051902132
действительно, зачем такие муки...
почему иногда не хватает всего "шажОчка", чтобы перенести эти чувства в Жизнь...
понравилось.
да.
Найети 26.11.2008 23:05 Заявить о нарушении
Лолита Аветисян 07.12.2008 00:45 Заявить о нарушении