Літо, моє, літонько,
ти принеси на крилоньках
гроно багряне вечора
та прохолоди рай...
Як ти втомило спекою,
шумом та шалом запахів,
як же я хочу, літечку,
всьому покласти край!
Та запірнути глибоко
в поліфонію осені,
слухати пісню Шуберта
і малювать пастель
стану душі, що міниться,
але завжди однакова...
В тому й то - суть, лiтенькy,
тому й кохаю осінь я...
©2008 Інґвар Олафсон
Все - Просто
© Copyright: Ингвар Олафсон, 2008
Свидетельство о публикации №108051801903
Свидетельство о публикации №108051801903
Рецензии
Оце справді не снилося і не марилося! Шедевр! Справжній шедевр!
Леся Романчук 26.08.2009 22:10 • Заявить о нарушении
Леся Романчук 26.08.2009 22:10 • Заявить о нарушении
Дяка, щира Вам дяка, пані Романчук! Отримати таку рецу від членки Спілки Письменниць України, класика українського жіночого роману та врешті від пані-докторки то є велика честь та привілея! Радий, що старий Інґвар потрафив смакам вельмишановної пані!
:-)))
Ингвар Олафсон 27.08.2009 17:36 Заявить о нарушении
:-)))
Ингвар Олафсон 27.08.2009 17:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.