Кімната сумна, наче осінь,
темрява застигла в тиші,
без меж у вікні нічна просинь -
неясна журба у душі.
Горить тихо свічка блажена -
остання в її житті мить,
а сердце в грудях, мов скажене,
від болю і смутку кричить.
Місяць своє гає срібло,
ніч така дивна! Стривай!
Де ж ти моє щастя збігло,
де ж ти моєй мрії край?
Знову мовчанка панує
Крик несподівано стих.
Час все колись залікує,
пам`ять колись вкриє сніг.
Кiмната сумна...
© Copyright: Костенко Сергей, 2008
Свидетельство о публикации №108051500892
Свидетельство о публикации №108051500892
Рецензии
Мне нечасто нравятся стихи на украинском. Это стихотворение я прочел с удовольствием!
Евгений Спокойный 15.05.2008 10:39 • Заявить о нарушении
Евгений Спокойный 15.05.2008 10:39 • Заявить о нарушении