Поліні Мірских
присвячую.
Червона палає калина,
В Карпатах між гір полонина,
Ти мешкаєш біля Кармелі,
Навкруг лиш піски, та пустелі.
А сняться Славутича кручі,
Та сонце не тішить пекуче...
Турботи нелегко сприймати,
Від них не можливо втікати.
Андрієвський там і каштани...
Та Київ , що завжди жаданий.
Події до серця приймаєш,
Рятуєш, та допомагаєш,
В турботах людських палестини...
У пам'яті цвіт черемшини,
Тепер лише Нешерські скелі,
Стежинка веде до оселі...
А душу так ніжать бандури,
Та кличуть Масадові мури,
І чується голос шофару,
Співає душа під гітару.
Хоч поруч велика родина,
Та в спогадах вічно Вкраїна,
О, вельмишановна людина.
Автор Геннадій Сівак.
27 листопада 1997 року.
Червона палае калина...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2008
Свидетельство о публикации №108051300898
Свидетельство о публикации №108051300898
Рецензии
Вкраїна не тільки в спогадах,вона в серці навіки!дякую.
Орехова Галина 07.12.2010 20:58 • Заявить о нарушении
Орехова Галина 07.12.2010 20:58 • Заявить о нарушении
Дякую і Вам, шановна Галина!
Бажаю щастя.
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 07.12.2010 22:10 Заявить о нарушении
Бажаю щастя.
З теплом, Геннадій.
Геннадий Сивак 07.12.2010 22:10 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.