коло липи вночi

Ні, ти ще не зацвіла,
але вже величчю століття -
зупинила мене,ЗвАбо!
... і я говорив з тобою,
і я обійняв тебе,Дерево!
Хтось п"яний, дзелЕнькаючи склом,
сполохав мені розмову з тобою.
Ай, дурепа!!!
Хіба є комусь ЗАСЬ
до інтимності з липою,
яка не цвіла?..
"ми з тобою - одного племені,
ми з тобою однюсінької крови"*
Нехай зашепочуться бджоли -
коли ми всміхнемося цвітом
і разОм запануєм...

*майже так казав Магулі, у Редьярда Кіплінґа


Рецензии
І разом запануєм!
Як влучно і оптимістично ))))
Гарнюній віршик, так і вабить до того Дерева...

Катариос Килиомас   18.05.2008 21:09     Заявить о нарушении
невже я дочекався літери від Тебе? Не йму віри, перечитую-перерадую.
І може ти засвітишся тією дівчинкою, що з першого погляду...?

Иван Славко   21.05.2008 18:31   Заявить о нарушении
Я б радив Вам зробити маленькі косметичні зміни у Вашому тексті, а саме:
1) звертання - , Звабо!
2) замість "у інтимності" "в інтимності" таким робом позбавляєтесь двх голосних підряд.
З повагою,

Ингвар Олафсон   08.06.2008 10:42   Заявить о нарушении