Дай мені спалахнути, як зірці,
Простягни до мене долоні,
Я прочитаю главу з роману,
Де йдеться про нашу любов.
Твої скляні, шоколадні очі
Дивляться на мене крізь ніч.
Пелюстки на асфальті, як сніг,
Квітка в волоссі - алегорія щастя.
Б'ється в каміння вода,
Безжально закута в граніт.
Мерехтять смугами ліхтарі,
Під моїми з тобою ногами.
Не кажи мені ні про що,
Особливо - табу! - про майбутнє.
Все плине крізь нас і повз нас,
Я сьогодні кохаю вперше...
12.05.2008 рік
7
© Copyright: Ника Литяк, 2008
Свидетельство о публикации №108051300421
Свидетельство о публикации №108051300421
Рецензии