Мрийи в реали

Ніжні промені сонця,
Синьоока блакить.
Відкриваю віконце –
І зникає все в мить.

Як кортить мені знов
Уявить цю красу.
Я нестримну любов
У долоні несу.

Може треба її
На хвилинку сховать?
Адже тяжко мені
Надто довго тримать.

Ніжні промені сонця,
Синьоока блакить.
Відкриваю віконце –
І зникає все в мить…


Рецензии