О, навіщо вони, то сумні, то веселі,
То короткі, то довгі, неначе життя,
То розумні, то, ніби оті каруселі,
Нескінченні і дивні... І всі почуття
На папері залишать минулого відблиск,
Щоб про радість комусь через вік нагадать.
А навіщо? Не знаю, та пишу, пам'ятаю,
Щоб хвилини життя не втрачать.
9.07.99
Епiграф
© Copyright: Ольга Самойленко, 2008
Свидетельство о публикации №108051001591
Свидетельство о публикации №108051001591
Рецензии