Віршую тишу - виходить спокій,
будую світла дзеркальний храм.
А вище неба - Господнє око,
а в оці видно - що "тут" і "там".
Строфа поеми, де серце - поле,
а в полі вітер по струнах б`є.
Він сильний духом, журбою кволий,
він - трепет, подих, життя моє.
Люблю до щему, бо в полі квіти
несуть до сонця тендітний стан.
Ці квіти - діти, посланці літа,
опори світу і вітру тан.
Люблю до краплі душевне слово -
в нім істин стигне невинний смак.
І кожне з них - мов зливки крові,
мов Богом даний тризначний знак:
Стиснути грудку - а в ній Вітчизна,
віддати дяку за хліб і сіль.
Любити просто - за кожну близну,
за право в серці носити біль.
6 Травня 2008
Так просто любити
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108050900563
Свидетельство о публикации №108050900563
Рецензии
Такое хорошее стихотворение. Давно не живу в Украине, но по языку скучаю. Спасибо, что дали возможность окунуться в строки замечательного произведения.
Татьяна Опанасенко 11.05.2008 15:53 • Заявить о нарушении
Татьяна Опанасенко 11.05.2008 15:53 • Заявить о нарушении
Спасибо Татьяна,
Я тоже давно там не живу, но продолжаю эту "жизнь там" стихами.
Всегда рад гостям :)
С теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 12.05.2008 21:25 Заявить о нарушении
Я тоже давно там не живу, но продолжаю эту "жизнь там" стихами.
Всегда рад гостям :)
С теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 12.05.2008 21:25 Заявить о нарушении