Хвилі, човен, синє море,
Що гуляє на просторі.
І літак, що наче птах,
Гнізда сплів собі в містах.
В тих містах – їдка отрута,
Що вбива, мов зрада Брута.
Тишком-нишком підступає
Й наскрізь лезом пробиває.
Дике поле, трави, вітер
Солцю шлють свої привіти.
Степ широкий та плаский,
Обрій, чистий і різкий.
Поверх стодвадцятьдев’ятий,
В хмарі що сховавсь пихатій.
Плато… ні, це площа міста,
Під якой земля первісна.
Дощ, сліпий, рясний і теплий,
Погляд, щирий та відвертий.
Місяць близько, зорі ясні,
Очі дивні та прекрасні.
Дим авто, від сварок лайка,
В роті імпортна цигарка.
Душі, від людей закриті,
І Чумацький шлях розбитий.
***
© Copyright: Вредный, 2008
Свидетельство о публикации №108050901087
Свидетельство о публикации №108050901087
Рецензии