Загублене місто виє!
Мамо, поглянь на будинки,
Від них порожністю віє.
Це не природно – дико.
Залишене місто часом,
(Якихось двадцять два роки).
З радіаційним пасмом.
Матінко, це - Чорнобиль!
Хворіють минулим речі,
Залишені по квартирах.
Матінко, не доречно
Чекати якоїсь сили,
Що допоможе забути
Весну у вісімдесятих.
Матінко, не повернути
Кадри, життям відзняті.
Приречене місто плаче,
Будівлі шукають ліків.
Тиск по галявинах скаче.
Місто – огидний каліка,
Придушене місто стогне,
Дощами змиває спогад,
Молиться нашому Богу.
Матінко, це – Чорнобиль.
Чорнобиль
© Copyright: Бондарь Александр, 2008
Свидетельство о публикации №108050802443
Свидетельство о публикации №108050802443
Рецензии
Это пейзаж нужно показывать
Всему ЧЕЛОВЕЧЕСТВУ.
Если не остановить гонку вооружений,
Вся Планета может быть такой.
Александер Межберо 15.06.2008 08:54 • Заявить о нарушении
Всему ЧЕЛОВЕЧЕСТВУ.
Если не остановить гонку вооружений,
Вся Планета может быть такой.
Александер Межберо 15.06.2008 08:54 • Заявить о нарушении
Александер, еще успеем показать, человечество еще толком не оклемалось
Спасибо
Бондарь Александр 24.07.2008 04:01 Заявить о нарушении
Спасибо
Бондарь Александр 24.07.2008 04:01 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
