Не даруй мені свОго кохання,
бо без нього ми станем чужими.
Те,що бачу в очах твоїх зрання,
не розкажеш словами своїми.
Не даруй мені серце і думи,
в них прихована та таємниця,
що творить мою радість із суму.
То моєї наснаги криниця.
Не даруй мені небо і зорі,
бо одному вони не потрібні.
Разом знаєм їх золота колір,
а без тебе вони лише срібні.
Ти даруй мені мене самого,
мої мрії, життя і бажання.
більш нічого.Нічого.Нічого.
лиш залиш собі подих останній.
Не даруй
© Copyright: Вадим Тышкевич, 2008
Свидетельство о публикации №108050401991
Свидетельство о публикации №108050401991
Рецензии
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.