Клекiт весни
цвітом опаду,
стрепенуся листями
тиші на біду.
У барвінку вив`юся,
визорію зір,
гаснутиму гаслами -
виплесками зір.
Між словами виловлю
помисли ясні,
пелюстками вилічу -
"любий?" та "чи ні?".
Зчерленію в таволзі,
зжовкну, мов терлич,
звеселюсь веселкою,
виклекочу клич.
В небо вийду з піснею
стрімко, наче клин.
Як у дзьобі стрічечка
синя -
значить син?
28 Квітня 2008
Свидетельство о публикации №108050200224
Приємно, що сподобалось.
З теплом,
Л.Ю. :)
Юрий Лазирко 09.05.2008 23:04 Заявить о нарушении