Прокинусь я, і ранок у вікно
Заходить з пензлем жовтим у руках,
Не заважай, чекаю вже давно,
Щоб повернувся той чарівний птах…
Хай розмалює маківкі церков,
Хай зробить жухле листя золотим,
І хай узвіз Андріївській і Клов
Мов лаком, вкриє він дощем густим.
Знов заблакитить над старим Дніпром,
Дзвінке повітря зрушить провода,
Мов струни в кобзи, збуджується кров,
Мов таємницю вітер нагадав.
Осінній час, осінній ранок мій,
Осінніх таємниць солодкий сум.
Осінній час, врожай осінніх мрій,
Осіння радість, радість стиглих дум.
Осінній час, осінній ранок мій,
Осіння таємниця золота,
Засумлених моїх торкнулась вій
Осінньо-розмаїта красота…
Прокинусь я, і ранок у вікно
Заходить з пензлем жовтим у руках,
Не заважай, чекаю вже давно,
А може я і є той самий птах?!
Не заважай…
18.10.92 р.
Осiннiй ранок
© Copyright: Пилот Нестеренко, 2008
Свидетельство о публикации №108050102184
Свидетельство о публикации №108050102184
Рецензии
Очень красиво и напевно.Ничего,что пытаюсь мешать несмотря на *застереження*?Рада,что забрела сюда,страничка короткая,но близка неимоверно.С теплом,Наталья
Натали-Я 02.05.2008 02:38 • Заявить о нарушении
Натали-Я 02.05.2008 02:38 • Заявить о нарушении