Демони...

Дивно та незрозумiло, щось видбулося не так -
Я довкола бачу знаки, збiг обставин?
Та ще б пак...
Недотворена iстота, як ii не назовешь,
Мого мозоку робота, перетравлення iде...

Демон злiва каже зуби, справа - лузгае хвоста
Понад мене - дивнi хмари
I тече з них не вода...
Концентрацiя чудного перевищила навкiл.
Навiть знизу, пiд стопами, розкотилася жахинь...

Де ж сховатись вiд довкiлля?
Де, скажiть, знайти притул?
Ззаду чую дивний голос...
Тiльки сiрки легкий дух.

Я б схопився за надiю, виходу нема нiде.
Но попереду темнiе, слинi каже
Та гуде...
Я в оточеннi страхiття, так створилася за мить
Мого мозоку робота, що ж накажете робить?

Прочитати дивну мантру?
Чи iз Ведiв оберiг?
Чи молитвою святою
Розчавити злиднiв тих?

Демон сзаду посмiхнувся, той що злiва - реготить.
Справа-зверху напружнiли.
Ось-ось кинуться за мить...
Не згадавши шляху краще, сiв на нижнього.
А що? Як почнуть варити кашу -
Мож зачеплять i свого.

Зручно як... А кажуть iнше...
Говорять - воно брудне...
Брудом навiть i не пахне.
Та потужно так гуде...

Демон той зрадiв, здаеться, i вiдчувши сiдока -
Виробив таку фiгуру,
до сих пiр тремтить рука.
За хвилину нечисть вщухла, як нiкого й не було.
Полякалися, сердешнi, пiднялися на крило.

От така смiшна метода
Чим рубатися насмерть
Просто гупнися на шию
Ти ж важкий, неначе смерть.