Пробач

Пробач мені, що все так сталось,
За все пробач, мине як час,
Коли в душі вже стихне галас
В останній раз. В останній раз.

Не забувай мене, благаю,
Залиш, хоча б, надії слід.
Що буде далі, я не знаю,
Але мені нестерпний світ,

В якому я один щоночі,
В якому ти на самоті.
Хіба не бачать з неба очі
Оті страждання, муки ті.

Якби були у мене крила,
Якби, як птах, летіти міг,
Я б полетів до тебе, мила,
І впав би каменем до ніг.
 
Я б цілував твої коліна
І не питав, чи любиш ти.
Кохана, зіронько єдина,
Через палаючі мости,

Я повернусь знайомим ритмом
На хвилях радіомереж,
Я повернусь ранковим світлом
В твоє життя і в серце теж.

Не забувай мене, не треба.
Хай там що буде, все одно.
Моє життя ніщо без тебе,
Мов келиха порожнє дно.

Пробач мені, що все так сталось,
За все пробач, мине як час,
Коли в душі вже стихне галас
В останній раз. В останній раз.

20 листопада 2007 р.


Рецензии


Душевное стихотворение о настоящей любви.
Успешного творчества и внимания читателей.

Латиф Бабаев   02.03.2024 19:53     Заявить о нарушении
Это стихо здесь на стихире всем миром писали, если бы достаточно хорошо знал мову на уровне мышления, то возможно было бы больше стихов, но в крымских школах значению особого украинскому языку не предавали в времена моей учёбы, поэтому и знание соответственное.
Спасибо, Латиф!

Павел Тесленко   03.03.2024 00:40   Заявить о нарушении
А я научился понимать прекрасный, один из самых музыкальных языков - украинский, благодаря радио и ТВ на украинской мове. С удовольствием смотрел фильмы на украинском. Успехов Вам творческих и всего наилучшего.

Латиф Бабаев   04.03.2024 20:45   Заявить о нарушении
На это произведение написано 49 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.