" Я буду жити довго, мов печаль,
Я буду жити срібними ночами..."
Роман Скиба.
Знов чую неба дзвони,
Йду через чорний ліс,
Та вірю в забобони,
Які не переріс...
Шкульгати так до ранку,
Хвилююсь, бо один,
Дійти би... До світанку
Є декілька годин...
Переді мною сцена,
Що збита із сосни,
Мандрівка не даремна,
Дожити б до весни...
Відкрилась панорама -
Там мертві душі й Лір...
Комедія не драма,
А Гоголь не Шекспір...
І прокидаюсь в ранці,
Мов після перепою...
Неначе в лихоманці,
З важкою головою...
Знов чую неба дзвони,
І пролітають дні,
Розбірки й перегони
Набридли і мені...
Автор Геннадій Сівак.
28 липня 2005 року.
Знов чую неба дзвони...
© Copyright: Геннадий Сивак, 2008
Свидетельство о публикации №108042100994
Свидетельство о публикации №108042100994
Рецензии