Мов ракети - мiнарети... Олесю Щирицi
дорогій людині, моєму другу.
Мов ракети - мінарети,
Стрілянина навкруги...
Блок-пости, чорні берети,
Та сліди від боротьби.
У полон смутного часу,
Що бісився і лякав,
У заручники Хамасу
Несподівано попав...
Як чекала ненька сина,
Був в очах дружини жах...
Сумна долі вікторина,
Україна у сльозах.
Тісний Світ, шляхи Господні...
Вогник віри ще не згас,
Співчуваємо сьогодні,
Що чекає далі нас?
Спроба замаху невдала,
В Газі, у далекій, десь...
Б-жа сила врятувала
Від біди, тебе Олесь!
Автор Геннадій Сівак.
25 березня 2006 року.
Свидетельство о публикации №108041902777
Олег Омелянчук 18.07.2010 13:24 Заявить о нарушении
Дякую Вам за відгук і хочу заспокоїти, що ніколи у свому житті не насаджував асоціацій, тим більш, що відошусь з великою повагою до всіх ВІР, також і до мусульманської.
Якщо хтось з читающих мого вірша, порахує це деструктивним, прошу пробачення, але я зовсім так не думав, і не вважав, що можу когось лбідити, коли писав...
А окрім цього, я написав, про події, в які попав Олесь Щириця...
Віз залишився чудом живим.
Бажаю Вам щастя, та творчих успіхів.
З повагою, Геннадій.
Геннадий Сивак 18.07.2010 13:56 Заявить о нарушении