У цю землю вчепившись корінням, колючками, гілками, злістями, стогонами….
Вже минулої долі жахливої не пам'ятаючи...
Не пам'ятаючи вже...
Зашкарублою шкірою, зламами серця, вузлами, рубцями, батожними гонами,
заплативши за «райське» життя на межі, що запіклася кров'ю...
І вже...
Бузувірське світило те,
котре спалило кістки всі крізь тіло –
люлю сонечком, ласкою,
сном….
Райським сном….
...А ті бризки туману, що після хамсина хапаю пошерхлим я ротом.
...Ну, звичайно ж, що потім
здається мені,
що течуть вони в глотку, що медом течуть.
Молоком..
Медом і молоком...
Медом
і молоком...
Негев пустеля шофар
© Copyright: Ицхак Скородинский, 2008
Свидетельство о публикации №108041802987
Свидетельство о публикации №108041802987
Рецензии
Iцхак! А де ж вiршi на iвритi? Чекаю, чекаю... I про Негев, де саме я мешкаю, i про Iзраiль взагалi. Чекаю!!!( Извините, у меня нет украинского алфавита, так что некоторые буквы приходится подменять. С пламенным приветом. Житель Арада - оазиса в Негеве)
Вилен Белый 22.11.2010 14:09 • Заявить о нарушении
Вилен Белый 22.11.2010 14:09 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.