Десь думки мо1 згубились...
Наче в небі розчинились,
Під пташинний спів...
Поруч море хвилі гнало,
І уваги не звертало
На потужність злив...
Починається Суд Божий,
Тимчасових перехожих
Чітко знає він...
Громадяни-пасажири!
Не забудьте силу віри,
Вслухайтесь у дзвін...
В одночас серця забились,
Думки в дрибізінь розбились,
Мов криштальне скло...
Творець душі нам лікує,
І від різних бід рятує,
Та творить добро...
Автор Геннадій Сівак.
3 грудня 2005 року.
Свидетельство о публикации №108041700249