Кульбаби парасоля – ніжне слідом "па",
задуло руку подихом Твоїм нерівним.
І сонце, мов павич посеред зграї пав,
червлене віяло розкрив
при перших півнях.
Дорога всиротіла ще – на повний крок,
а пісня за високий тон в піано впала.
Я все ліпив Тебе із неба та зірок,
та розсипався сам думками
на поталу...
Навзавод снам, я звіддалля заб'юсь живцем,
крикливо клином вб'юсь за обрій журавлиним.
Тоді доліплю дотиком Твоє лице,
а Ти всміхнешся, мов чужа,
моя країно.
16 Квітня 2008
Розстань - Збiрка - Краплi Всесвiту
© Copyright: Юрий Лазирко, 2008
Свидетельство о публикации №108041600449
Свидетельство о публикации №108041600449
Рецензии