Хотiв...

Хотiв привести жiнку в хату,
Вже й вибрав добру молодицю,-
Вона про мене буде дбати,
Ще й заведемо гарну кицю.

Пiшли свати шукати долю,
I весело спiвають пiсню,-
Як добре жити тим на волi,
Хто не привiв до хати жiнку.

Про те я зовсiм не журуся,-
Давно, ще з малих лiт, в недолi,
Один з бiдою тут кручуся,
Набачився цiєї волi.

Свати батькiв вже привiтали
I почали свою розмову,-
Лелеку всюди ми шукаєм,
До вас зайшли на допомогу.

Повязанi дiвочi крила,
Батьки гостям вiдповiдають,
Забрала дочку злая сила,
Що з нею, де вона - не знають.

Вернулись i оповiдають,-
Немає дiвки, десь пропала...
Ось, з того часу я й гадаю,-
Чи правда, або вiдказала?


Рецензии