МАТУСИН ХЛІБ
Пече матуся коровай.
Високу мить не передати!
І пахне хлібом рідний край.
І світиться, мов сонце, мати.
Жаринки зблискують в печі
І палахкочуть наче диво...
Пече матуся калачі.
Ми усміхаємось щасливо.
А нам по шість, по вісім літ.
Життя ще тільки визріває...
І відкривається нам світ
Святим духмяним короваєм.
Беремо в руки, як життя,
Щонайпахучіші скорини.
За свій непослух каяття
Вчуваємо в такі хвилини...
Ті скибки в душах пронесли
Серед незгод і буревіїв.
Вони весь вік нас берегли,
Завжди живили наші мрії.
Додому рвемося з світів,
Щоби побачитись із краєм,
Щоби застати ще батьків,
Святим вгоститись короваєм.
...Жаринки зблискують в печі
І палахкочуть, наче диво!
Пече матуся калачі.
Усі всміхаємось щасливо.
Материнский хлеб
© Copyright: Владимир Бояновский, 2008
Свидетельство о публикации №108041603209
Свидетельство о публикации №108041603209
Рецензии