Я люблю тебе пошепки,
посмішкою.
Усміхом ледь чутним
тріпочу в тобі пташкою.
Сміх тоненьким дзвіночком
дзень-дзень.
Кралечко моя, я безтямно закоханий.
На вершечку свого бажання
я куштую твій мед.
Солоденька моя, я радію тобі
дитинно і лагідно.
Пташечко, тьох-тьох серденько
твоє камертоном моєї сонати.
Всі ці дієзи, бемолі мого незнання
я розв’язую просто:
до мажорним ля мінором.
Мінором я зменшуюсь у тобі,
я ховаюсь у лоні твоєму.
Мажором владарюю над Всесвітом.
Мене затягує вихор ліловий
у пащу твого „Люблю”.
Photo Jan Saudek The Mandolina Lesson, 1994
Я люблю тебе пошепки...
© Copyright: Иннокентий Флик, 2008
Свидетельство о публикации №108041601900
Свидетельство о публикации №108041601900
Рецензии
То Ви тепер Паняночка? Майже Гоголівська Панночка... ;)
Дякую. На здоровлячко! Смачного!!!
Иннокентий Флик 27.01.2014 21:32 Заявить о нарушении
Дякую. На здоровлячко! Смачного!!!
Иннокентий Флик 27.01.2014 21:32 Заявить о нарушении
Так і лише так!
Такі і на краю мають у серці те,що не вмирає :)
Иннокентий Флик 27.01.2014 21:59 Заявить о нарушении
Такі і на краю мають у серці те,що не вмирає :)
Иннокентий Флик 27.01.2014 21:59 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.