Де ж, ти, де ж, ти, мiй щасливень?!

Що ж ти?
Де ж ти, щастя злива?!

Ось...

Вже кожен день
небо тут
жовтоблакитне,
в сковорідці тінь,
кипінь
хмарок кучерявих
по небу пливе –
спокушає, що ось-ось
і на Негев щоб прийшлось,
хай не дощика – туманів..

Вуй!
       
Ковзнувши крізь Стамбул,
щастя знову відлітає в дальнії краї...

Друзі, друзі де –

мої...

Ввечері,
напившись чаю,
телевізію вмикаю…
Ось він!
       
Ось!!!
       
Відповідаю –
лупить….
шпарить….

Йде!!!

...Придивився –
ні...

Не те!
 

А, що - те?

...Вже, який рік
в дзеркалах Тарковського
безліч гроз і рік...

Він...

Немов – верблюд в пальті..
Краплі...
Крапельки не ті!!!


Рецензии
Цікаві у Вас твори, подобається.

Ось тільки в слові "щастливень" здається "Т" є зайвою, порівняйте щастя - щасливий, щасливчик.

З повагою,
Свят

Svyatoslav Synyavsky   20.04.2008 10:39     Заявить о нарушении
Спасибо большое.
Если будут ещё замечания по языку - милости прошу.

Ицхак Скородинский   22.04.2008 17:16   Заявить о нарушении