Зупин1ться мамо, зупин1ться...
Пам'яті мами.
Зупиніться мамо, зупиніться,
Не уходьте, ми просили Вас,
Вам лише хотілося водиці,
В той сумний, гіркий недуги час.
На твердому ліжку нам писали
В зошиті останнії слова...
Все терпіли, біль перемагали,
Була ясна мудра голова.
Але була в нас єдина мрія,
Міркували, буде все гаразд,
Але розчинилася надія,
У суботню ніч пішла від нас...
Та в далеке небо полетіла,
Біла птаха від страждань і дум,
Вмить її душа відчула крила...
У відчаї серця біль зімкнула струм...
За дітей з онуками молилась,
Та нажаль себе не зберігла,
Посмішка у пам'яті лишилась,
Повна материнського тепла.
Та усіх покинула рідненька,
Неповторна, мила, золота,
Зірка провідна, ласкава ненька
Сяйнули, мов проліски літа...
20 жовтня 2005 року.
Автор Геннадій Сівак.
© Copyright: Геннадий Сивак, 2008
Свидетельство о публикации №108041102567
Свидетельство о публикации №108041102567
Рецензии
Геннадію, такий болючий вірш і дуже щирий про маму... Хай земля їй пухом!
Вера Кухарук 26.05.2012 23:50 • Заявить о нарушении
Вера Кухарук 26.05.2012 23:50 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.