Журився я влiтку
Журився я влiтку
А також зимою,
Коли був пiдлiтком,-
Шукав свою долю.
Шукав я полями,
I там де є гори,
I навiть ночами,
Стрiчаючи зорю.
Вона десь блукає,
I є одинока,
I щастя немає
Моя кароока.
Сiдав я за книжки,
Читав про кохання,
Хтiв очi тi стрiти,-
Таке мав бажання.
Звертався до неба,
Питаючи зорi,
Де мила сховалась,
А може - в неволi?
А небо мовчало,
I зорi марнiли,
I сонце вставало,
Пташки гомонiли.
Чекав я i мрiяв,-
Зустрiв я кохану...
Збудив мене пiвень,
Той день, спозаранку.
Шукаю я досi
Свою карооку,
I де її носить,
Скажи менi, боже?
Свидетельство о публикации №108041102444