Слово про Каiна

Скиньте з віри безкарність. З розплатою,
за сльозами, за кров`ю пролитою
прийде ангел під чорною плахтою...
Не залити гріхів оковитою.

Розпоясані руки - розковані,
розкидає рогнузданість пагубно,
на устах цих іудо-прихованих
розповзаються кривди, мов пагони.

Оповиті стражданням, наповнені -
розглаголюють шепотом бачене,
бо крізь ребра землі після повені,
пробивається серце у страчених.

Нерозкаяним Каїну канути
у безвічнім багатті розпеченім.
Насолода омани - обманутим.
Нагорода небесна - приреченим.

Із вершини Господньої Пагоди
б`є світило проміннями радості.
Та ні слова про щастя від злагоди,
тільки лискають впадини заздрістю.

Час відлив правду з посту та поступу...
Застигає не кров, а пробачення.
Постаменту не видно, бо ж оступом
опоясане небо утрачене.

10 Березня 2008


Рецензии
Да, сильнейше сказано, лучше не написать!!!
Только людям думать об этом нет времени, спешка, суета...
Спасибо, Юрий, стихи такой тематики сейчас редко встретишь.

Мила Московская -Вторая Страница   20.03.2009 22:14     Заявить о нарушении
Ну тішуся, що у Вас знайшлась хвилинка побути тут зі мною, тобто з моїми думками,
Дякую!

Юрий Лазирко   20.03.2009 22:56   Заявить о нарушении
Спасибо Вам.
Да, я бываю здесь не часто :)

Мила Московская -Вторая Страница   22.03.2009 15:05   Заявить о нарушении