Слово про Каiна
за сльозами, за кров`ю пролитою
прийде ангел під чорною плахтою...
Не залити гріхів оковитою.
Розпоясані руки - розковані,
розкидає рогнузданість пагубно,
на устах цих іудо-прихованих
розповзаються кривди, мов пагони.
Оповиті стражданням, наповнені -
розглаголюють шепотом бачене,
бо крізь ребра землі після повені,
пробивається серце у страчених.
Нерозкаяним Каїну канути
у безвічнім багатті розпеченім.
Насолода омани - обманутим.
Нагорода небесна - приреченим.
Із вершини Господньої Пагоди
б`є світило проміннями радості.
Та ні слова про щастя від злагоди,
тільки лискають впадини заздрістю.
Час відлив правду з посту та поступу...
Застигає не кров, а пробачення.
Постаменту не видно, бо ж оступом
опоясане небо утрачене.
10 Березня 2008
Свидетельство о публикации №108041000667
Только людям думать об этом нет времени, спешка, суета...
Спасибо, Юрий, стихи такой тематики сейчас редко встретишь.
Мила Московская -Вторая Страница 20.03.2009 22:14 Заявить о нарушении
Дякую!
Юрий Лазирко 20.03.2009 22:56 Заявить о нарушении
Да, я бываю здесь не часто :)
Мила Московская -Вторая Страница 22.03.2009 15:05 Заявить о нарушении