Юрий Андрухович. Нежность Из криминальных сонетов

Обратною медалью страсти – нож…
Оборвыш Мисё как-то спозаранку,
Пришил девицу Касю, лесбиянку,
(он думал, что он в тайны ее вхож).

Он исполосовал ей грудь до горла ямки,
весь трепетал и била его дрожь.
Она же все твердила: «Ты как хош,
обет дала навеки я Иванку».

(Как раз тот отбывал свой срок за девку).
Она – его любовь, хоть не припевка -
и так сердешная скатилась ни за грош.

Любовь – большая тайна и безбрежность:
где только-только пробуждалась нежность,
рождается в минуту нож.


Юрій Андрухович. НІЖНІСТЬ (З Кримінальних сонетів)

По той бік пристрасті народжується ніж...
Лахмітник Місьо о четвертій ранку
зарізав панну Касю, лесбіянку
(як він гадав, а втім, йому видніш).

Він пописав їй черево й горлянку,
аж весь шалів, аж весь упав у дріж.
Вона ж одно твердила: “Хоч заріж,
я присягла навіки свойму Янку!”

(Той саме відбував за згвалтування).
Вона була любов його остання -
і так пішла, небога, ні за гріш.

Кохання - то велика дивовижність:
там, де лише народжувалась ніжність,
за хвильку може виникнути ніж.