(Дух i душа)
По лiснiй дорозi
Я возочком їду.
Радий, бо невдовзi
Я кохану стрiну.
Тут i птах спiває
I веселить душу,
Мабуть вiн все знає...
Я признатись мушу.
Дiвчину кохаю,-
Ось, до неї їду.
Грошi вже я маю,-
Житимем не бiдно.
Гей, ви мої конi!
Наберiться сили,
Серце на долонi
Вiддаю я милiй!
Повезу до шлюбу
Я свою кохану,
Ось тiльки в’їду,-
Вiдчиняйте браму.
Ой! Моя ти, мамо!
Ворота вiдкритi,
З вiтром все гуляє,
Шибки всi побитi.
Тут же на подвiр’ї
Викопав могилу,
Поховав я серце,
Що любив так щиро.
I поїхав степом
Я шукати долю,
I летiли мертвi
Вороги додолу.
А на тiй могилi
Посадив я квiти,
Їх любила мила,
Любили б нашi дiти.
Серце на долонi
© Copyright: Аркадий Ильчук, 2008
Свидетельство о публикации №108040801593
Свидетельство о публикации №108040801593
Рецензии