Не переношу телефону...
Його настирливих дзвінків,
Лежу на полиці вагону,
Та сниться сон, що я прозрів...
Не випробовуй долі всуі,
Та в дзеркало не заглядай...
Зворотнім поглядом жартує
Воно. Пощади не чекай...
Як бій годинника дратує,
У розпачі туман сумний,
І час вже навіть не лікує...
Втікає він тепер мерщий.
І тяжко нести нам Хреста,
Збираються у небі хмари,
Мов наслідки журби і кари...
О, доля Божа, ти свята!
Автор Геннадій Сівак.
1 вересня 2005 року.
Свидетельство о публикации №108040602462
Ванечка Сермягин 10.04.2008 09:43 Заявить о нарушении
Спасибо. Может, что и не так, извените. Я был с мобильным телефом, имел в виду его.
Всего Вам доброго.
С уважением Геннадий Сивак.
Геннадий Сивак 10.04.2008 12:02 Заявить о нарушении
С уважением,
Ванечка Сермягин 11.04.2008 07:02 Заявить о нарушении