Не переношу телефону...

Не переношу телефону,
Його настирливих дзвінків,
Лежу на полиці вагону,
Та сниться сон, що я прозрів...

Не випробовуй долі всуі,
Та в дзеркало не заглядай...
Зворотнім поглядом жартує
Воно. Пощади не чекай...

Як бій годинника дратує,
У розпачі туман сумний,
І час вже навіть не лікує...
Втікає він тепер мерщий.

І тяжко нести нам Хреста,
Збираються у небі хмари,
Мов наслідки журби і кари...
О, доля Божа, ти свята!

Автор Геннадій Сівак.
1 вересня 2005 року.


Рецензии
Какая связь телефона со сном в плацкартном вагоне, к сожалению, не понял, не побачил. Где эта строка... связующая?

Ванечка Сермягин   10.04.2008 09:43     Заявить о нарушении
Уважаемый Виктор!
Спасибо. Может, что и не так, извените. Я был с мобильным телефом, имел в виду его.
Всего Вам доброго.
С уважением Геннадий Сивак.

Геннадий Сивак   10.04.2008 12:02   Заявить о нарушении
Извините! Я украинский язык знаю не так, чтобы профессионально судить о тексте.
С уважением,

Ванечка Сермягин   11.04.2008 07:02   Заявить о нарушении