Если кто знает украинский

***
Мушля – віддано доторкається
До вух і долонь дівчинки:
Казкою на ім’я любов
Співає про спрагу Японія
Під шум солоного моря…

ПОДСТРОЧНИК...
Ракушка - медленно
Превращается
В ухо и ладонь девочки…!
Сказка к берегу ластится
Поет солёные песни
Своей сестрице Японии…
О ветре, сакуре, жажде…
И о любви ни слова...


***
Співаю спів розлук:
Дві тіні йдуть,
Два сонця плинуть
Серед хмар
Назустріч
Одне однОму…
І печальний згук
Безживних губ,
І лише помах рук
Безсилих, безтілесних
Безсоромних
Майнуть між тінями….
І знову безустий сум
Їм спів дарує свій
На сотні
сотень
років…

***
Кину все, відпущу собі хобота,
Заговорю мовою слонів,
І піду поміж Росій
До тропіків
По задумі лісів…
Розтривожу пісні
І залишиться
Так далеко
Зачепившись між горами
Мій людинячий і такий
По-дитячому неупокорений
Спів…

 
***
Зачиняє вікно
Протяг,
Завмира на півсло
Посміх,
Простягаються повз
Руки –
Щоб торкнуть
Дивне скло
Смутку…

***
Відчай –
Останній зблиск,
Холодний ніби промінь,
Моєї зброї проти вічності,
Проти байдужості…

Змахну коротким лезом
І випущу на волю
Сонячного зайця свого серця
Вам – лиш тінь на стіні
Від помаху крил його
Краплі сміху колись такого рідного….

Кому по дорозі – давай покатаємось!
Чи впізнаєте коня мого?
Колись – він був врблюдом…
А раніш?
- Драконом…


***
Казки про тварин…

Піти туди, де долі ще не було… і не буде
І там завмерти,... стоячи.... як слон:
Маленький хлопчик загубив верблюда
Та не зумів забуть тепла його
І думав, думав…

Пустеля марить недитячим чудом
Їй сниться цей непереборний сон…

А хтось комусь – дощем спаде на груди
І знов дівча від сну жирафу збудить,
Щоб пальми цілувать в задуму скронь…..

Та вовк поранений це вислухав байдуже,
Пішов, і не лизнув моїх долонь…
Лиш в очі з віч
Вовчий
Вічний як відчай
Палючий
Вогонь!

***
Що найпростіше
Тобі я волію сказати?

- Скинь з себе полум’я -
Сорому одяг пекучий,
Гола ступи на знічев’я
Піску,
Що безлюдним півостровом зветься
Злийся із ним,
Обійми
Ніби хвиля
Його перевтомлені груди,
Скорено він приведе тебе
В дивну країну – Там
Я на тебе чекатиму…

Що найпростіше?
Все те,
Що незмінним буває…