Подорожн й, коли ти прийдеш у Спа
Це не гра, це - давній запеклий бій…
Але ти волієш фальшивих скарбів,
Переховуєш сумніви в затінку вій.
В час жаги Він серце розлив як воду,
Він казав: «Як прагнеш-схиляйся і пий.»
Ти ж шукаєш талан та уявну свободу,
Ти карбуєш в монети зоряний пил.
Це не гра…Ми всі полонені чи воїни.
І життя наше ребус втрачань та надій.
Не облиш тільки зброю,
самотній чи стомленний.
Джерело завжди поруч-
схиляйся і пий…
День живий, він миттю на миті скорочений
І безрука–безнога болюча душа…
Та на дошці надії- знайомим почерком:
«Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»
Свидетельство о публикации №108040104041
"День живий, він миттю на миті скорочений,
Та болюча безсила безкрила душа..."
"І життя наше ребус втрачань та надій..." - и стихо зазвучит.
Будто, только, как-бы и пр. - по возможности их в стихо нужно избегать!
Вдохновения!
Анатолий Мельник 03.07.2008 14:29 Заявить о нарушении
С теплом
Ирина Лиловая 04.07.2008 12:57 Заявить о нарушении
Аллитерация: БоЛючА БЕЗсиЛА БЕЗкриЛА... Стих сразу играет красками:))
Анатолий Мельник 04.07.2008 14:05 Заявить о нарушении